У полі лежала сіра грудочка землі, присипана снігом. Пригріло сонечко. Розтанув сніг. Пропливала над полем хмар­ка. Розсипалась дощем. Упала на сіру грудочку землі гаряча краплина води, в якій відбилося Сонечко. Перетворилася гру­дочка землі на сіру пташку — Жайворонка.

Злетів Жайворонок у небо. Попробував співати, а пісня вийшла поганенька. Полетів він до Сонця й просить:

Сонечко, золотеє Сонечко, навчи мене гарної пісні.

— Бери цей золотий клубочок і тягни до землі, — каже Со­нечко.

Узяв Жайворонок золотий клубочок і полетів до землі. По­тяглася за ним тонка-тонесенька золота ниточка. Зазвучала чу­дова пісня. З того часу рано-ранесенько Жайворонок підлітає до Сонечка, і воно дає йому клубочок золота. Тягне золоту ни­точку Жайворонок над полями — і чують люди чарівну пісню. Співає блакитне небо, співає золота пшениця, співає цілий світ. Як гарно!

(124слова) Василь Сухомлинський

1. На кого перетворилася грудочка землі?

А на Горобця

Б на Соловейка

В на Жайворонка

2. Що зробив Жайворонок?

А злетів у небо

Б сів відпочити

В почав кружляти

3. Яка пісня спочатку була у Жайворонка?

А гарна

Б не дуже гарна

В поганенька

4. До кого полетів Жайворонок?

А до Сонечка

Б до Вітерця

В до Хмаринки

5. Для чого Жайворонок полетів до Сонечка?
6. Що Сонечко дало Жайворонку?
7. Що потяглося від Сонечка до землі?
8. Про яку пору року йдеться в тексті?